-
1 вільна професія
-
2 освіта
жзагальна освіта — universal education, general education
вища освіта — higher ( university) education
класична освіта — classical education, polite learning
подальша освіта — continuing education, further education
початкова освіта — primary/elementary education
професійно-технічна освіта — vocational education, vocational training
спеціальна освіта — special education, trade education
універсальна освіта — many-sided/liberal education
дати освіту — to give an education, to educate, to provide an education
-
3 справа
I ж1) (робота, заняття) work, business2) (коло питань, сфера інтересів) affair, concern, businessторговельні справи — dealings, business
втручатися не в свою справу — to interfere in other people's affairs, to stick one's nose into smb.'s business
3) тк. одн. ( мета діяльності) cause4) ( діяння) deed, actчорна справа — dirty deed, crime, black deed
5) мн.справи покращуються — things are improving; фіг. the mercury is rising
6) ( питання) matter, pointлегка справа — easy matter, child's play
7) юр. caseпорушувати справу (проти кого-небудь) — to bring an action against smb., to take institute proceedings against smb.
8) канц. ( папка з документами) file, folder, dossier9) (спеціальність, професія) occupation; concernавтомобільна справа — motoring, automobile business
бухгалтерська справа — accountancy, accounting
10)як ваші справи? — how goes the world with you?, how are you getting on?
в чому справа? — what is the matter?; what's the game?; ( при скрутному становищі) what's the trouble?; (у суперечці, сварці) what's cooking?, what's the row?
не в цьому справа — that is not the question; it is not the case; that's not the point
справа в тому, що — the fact (the point, the question, the thing, the truth) is that
мати справу (з кимсь) — to deal ( with), to have dealings ( with)
II присл. див. праворучпропаща справа — bad job, a lost cause, hopeless undertaking
-
4 етнос
ЕТНОС, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Підставою віри у спільне походження можуть бути як деякі реальні, так і уявні обставини: найчастіше ця віра ґрунтується на уявних обставинах, тобто на міфі про спільне походження. Так, вірі у кровну спорідненість рідко коли відповідають реальні обставини, як правило, ці обставини є уявними. Поняття "Е." поєднує в собі об'єктивний складник - культурну спільність із суб'єктивним - етнічною самосвідомістю. Етнічна самосвідомість - це усвідомлення індивідом своєї належності до даної спільноти як чогось відмінного від інших спільнот. Вона, отже, містить у собі, по-перше, елемент протиставлення іншим спільнотам (ми - вони, свої - чужі) і, по-друге, хоча б деяке уявлення про основу своєї єдності. Ознаки, які спільнота використовує для того, щоб відрізнити себе від інших, можуть бути різної природи - антропологічні (фізичні), ознаки побуту чи поведінки, мова, вірування, звичаї тощо. Слово "Е." грецьк. походження - у найдавніших своїх застосуваннях (напр., у Гомера) цим словом позначали не тільки окремі групи людей, а й деякі скупчення тварин (напр., рої комах або пташині зграї). З певного часу словом "Е." греки стали називати негрецькі племена. Цю традицію запозичили римляни, які також вживали це слово на означення культурно віддалених племен, зокрема варварів. Із прийняттям християнства словом "Е." стали називати нехристиян, язичників. Під час та після виникнення європейських націй в Європі стали застосовувати слова, похідні від лат. populus (народ), або ж слово "нація" (див. нація). Хоча у формуванні європейських націй етнічний чинник відігравав важливу роль, це упродовж тривалого часу залишалося поза увагою (бо націю розуміли передусім як політичне утворення). Оскільки слово "Е." несло в собі занижені чи негативні смислові відтінки, то на Заході (особливо в англомовних країнах) його стали вживати тільки щодо етнічних груп. Сучасний англ. дослідник Сміт виокремлює такі найважливіші ознаки етнічної ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спільних предків; 3) спільна історична пам'ять; 4) один або більше диференційованих елементів спільної культури; 5) зв'язок із конкретним "рідним краєм"; 6) почуття солідарності у значної частини населення. Чим більшою мірою даному населенню властиві ці атрибути (і чим більше цих атрибутів властиві населенню), тим більше воно відповідає ідеальному типу етнічної спільноти. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль, але доконче у сполученні з іншими чинниками, як-от: професійна культура, ідеологія, політика та право. Термін "етнічність" в сучасній філософії та етнології застосовують на означення абстрактного поняття, з допомогою якого мислять дещо найсуттєвіше і необхідно наявне в будь-якому Е.В. Лісовий -
5 Михайловський, Микола Костянтинович
Михайловський, Микола Костянтинович (1842, С.-Петербург - 1904) - рос. публіцист, соціолог, філософ; теоретик рос. народництва. Закінчив С.-Петербурзьку гірничу академію. В своїх працях обґрунтував етичний персоналізм як "боротьбу за індивідуальність". М. обстоював право людської особистості керуватись у суспільному житті своїми етичними ідеалами. М. розрізняв "правду-істину", яка віддзеркалює закономірності природи, і "правду-справедливість", яка відкриває особистості шлях до етичного самовдосконалення, до формування людини як вільної, цілісної індивідуальності. На думку М., буржуазне суспільство перетворює особистість у різновид спеціалізованого органу соціального життя. М. обстоював права "людини-профана", тобто такої людини, яка не орієнтована на вузьку спеціалізацію і ще не втратила духовної цілісності в професійних знаннях і вміннях. М. вважав, що природничі науки повинні об'єктивно досліджувати природні закономірності і продукувати позитивні знання. Але такий "позитивний" підхід не дає можливості вивчати суспільні явища належним чином, бо суспільство підлягає не лише закономірностям; у ньому діють особистості, на які впливають бажання, цілі, уявлення про ідеали. М. - один із фундаторів "суб'єктивного методу" в соціальному пізнанні, згідно з яким емотивно-ціннісні чинники входять як у процес пізнання соціальних явищ, так і в структуру соціальної істини. Останню він тлумачив як "сплав" об'єктивного знання та суб'єктивно-ціннісного ставлення до суспільних явищ. М. - автор літературно-естетичних праць про творчість Достоєвського, Тургенєва, Толе того та інших рос. письменників, які вплинули на рос. соціально-критичну думку.[br]Осн. тв.: "Боротьба за індивідуальність" (1885); "Нариси профана" (1894); "Теорія Дарвіна і суспільна наука" (1896).Філософський енциклопедичний словник > Михайловський, Микола Костянтинович
См. также в других словарях:
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
загальний — а, е. 1) Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. || Який охоплює все, всіх. •• Зага/льна ви/ручка сукупна грошова виручка. Зага/льна працезда/тність здатність до некваліфікованої роботи в звичайних умовах.… … Український тлумачний словник
злочинність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до злочинний. 2) Наявність злочину (у 1 знач.). •• Білокомірце/ва злочи/нність умовна назва сукупності злочинів посадових осіб, уповноважених здійснювати державні функції (чиновників). Економі/чна злочи/нність вид… … Український тлумачний словник
патологія — ї, ж. 1) Наука, що вивчає хворобливі процеси в організмі людини і тварин. 2) Відхилення від норм життєдіяльності організму. •• Прената/льна патоло/гія сукупність захворювань, патологічних станів та процесів зародка і плода. Професі/йна патоло/гія … Український тлумачний словник
Кировоград — Эта статья об областном центре Украины. О городе в Свердловской области России см. Кировград. Город Кировоград укр. Кіровоград Флаг Герб … Википедия
нотаріальний — а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. || Завірений нотаріусом. •• Нотаріа/льна конто/ра місцевий орган нотаріату. Нотаріа/льна пала/та некомерційна організація, що є професійним об єднанням, заснована … Український тлумачний словник
функціональний — а, е. 1) Пов язаний з виконанням певної функції (у 1, 2 знач.), залежний від діяльності, призначення, а не від структури, будови. 2) Пов язаний з функцією, функціями (у 3 знач.), з виявом життєдіяльності організму, тканин, клітин, залежний від… … Український тлумачний словник
сила — и, ж. 1) Здатність живих істот напруженням м язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. || перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що небудь. || Фізичний вплив, насильство. || Життєва… … Український тлумачний словник
стан — I у, ч. 1) Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. •• Висо/кий ста/ном високий на зріст. Рі/вний ста/ном стрункий, не сутулий. Тонки/й ста/ном не товстий, з тонкою талією. 2) заст. Те саме, що … Український тлумачний словник
станція — ї, ж. 1) У дореволюційній Росії – пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней. || заст. Тимчасове розквартирування; постій. •• Пошто/ва ста/нція заст. установа, яка, разом із пересиланням кореспонденції та грошей … Український тлумачний словник
школа — и, ж. 1) Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. || Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів. || Приміщення, в якому міститься такий заклад. || збірн., розм. Колектив учнів навчально… … Український тлумачний словник